А я не хочу, бути, як...
Моє життя, моя стежина,
В житті завжди, як на війні,
Хіба у цьому я лиш винна?
Ми часто йдемо всі вперед,
Забувши тих, хто вже позаду,
Забувши тих, хто любить вас
І хто завжди був поруч з вами.
Життя життям, але це зрада!
Ми всі давно уже, як стадо,
Іти вперед і знов, і знов
Втрачаючи свою любов.
Час лине швидко, озерніться,
І лиш задумайтесь на мить,
Любові тільки поступіться
Так треба жити, гідно жить!
Свидетельство о публикации №112092410904