Молитва

Наталия Замулко

перевод с украинского
Любомир Светлый


Жив день ещё, снегами убелённый,
Род древний - колыбель моя.
Взгляни, Господь, над нами вознесённый,
Там где - то далеко моя Земля.
Щекою к камню Лувра прикоснувшись,
Молюсь в слезах и Сыну, и Отцу,
Софии древних стен не дотянувшись...
Спаси нас, Господи, и нашу землицу.
Мне подари хотя б одну надежду,
Чтоб путь найти и слово донести.
Пишу я, как могу, и верую, как прежде,
О, Сыне Господа, помилуй и прости!

24.09.12   г.Таганрог


Наталя Замулко


Живий ще день, забілений снігами,
Прадавній рід - колисочка моя.
О, зглянься, Господи, не гребуй нами,
Десь там у далечі - моя Земля.
Тулюсь щокою до каміння Лувру.
Молюся, плачучи, і Сину, і Отцю:
Не дотягнутись до Софії муру!
Прости нас, Господи, і землю цю...
Даруй мені хоча б одну надію,
Щоб шлях знайти і слово донести.
Пишу, як вмію. І молюсь, як вмію,
О Сину Господа, помилуй, заступи!


Рецензии