І знов, і знов ті сірі небеса,
Що, мов сльозами, плакали дощем
Я згадую. Із тишею на сам
Лишилось серце і розбилось вщент.
Мені довіку пам'ятать ім'я...
Сховавши глибоко в своїй душі,
Назавжди збережу для себе я
Твої поради та твої вірші,
Твій тихий спів, веселий щирий сміх.
Не забуду дні, години, миті.
Все, що сказать не зміг або не встиг,
Я спробую тепер договорити...
Поету
© Copyright: Исильвен, 2012
Свидетельство о публикации №112092311225
Свидетельство о публикации №112092311225
Рецензии