І знову я на самоті з собою,
І знову День закоханих...До біса!
І хочу випадково я зустрітися з тобою,
Але повторюю щоразу:"Все, змирися!"
Він просто не готовий до стосунків,
А може я йому не пара...
Писала вірші, тисячі малюнків-
Не забуваєшся, ти наче та примара.
А знаеш, ти тепер у снах моїх усіх,
Хоч там я намилуюся тобою.
Ті гарні очі, усмішка і сміх
У пам'яті залишу будь-якой ціною.
Але так важко вранці прокидатись
І розуміти: це все лиш у сні...
Ну треба ж було так ось закохатись,
Щоб потім написати вірші ці сумні...
До Дня закоханих
© Copyright: Рина Пунина, 2012
Свидетельство о публикации №112092106763
Свидетельство о публикации №112092106763
Рецензии
