В лещатах життєвої втоми,
яку висівають літа,
думками роз’ятрений спомин
у батьківський дім поверта.
Де, всупереч довгим розлукам,
у вирі сум’яття не зник
напоєний яблучним духом
бабусин весільний рушник.
Де пломінь лампади незгасний
горить на покутті пустім,
і пам’ять мене повсякчасно
попідруч веде в отчий дім.
Дiм
© Copyright: Инна Приходько, 2012
Свидетельство о публикации №112092106364
Свидетельство о публикации №112092106364
Рецензии
Пам'ять веде в отчий дім...А було б краще, щоб частіше туди злітались діти та онуки. Пам'ятати про батьківський дім та родину - це святе.
З повагою, Раїса.
Раиса Киевская 16.11.2012 11:24 • Заявить о нарушении
З повагою, Раїса.
Раиса Киевская 16.11.2012 11:24 • Заявить о нарушении