Повідь сповідальна. Акварелі
Бистрокрилі.
Графіка полів.
І до неба низько, як до стелі,
Й дна не видно, начебто у слів.
Все скажу. А там вже розберуться
Краще, аніж тут,
Де глиб-крутіж,
Де на стругах пропливають руси
І бере художник в руки — ніж.
Акварелі й графіку шматує,
Серце й душу
Крає — як свої.
Голизна дерев... Ріка лютує.
Наче щось від неї я втаїв...
Повiдь
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112091907457
Свидетельство о публикации №112091907457
Рецензии