Господня вища нагорода

Закохано дивиться осінь,
Кружляє в небеснім вогні.
І намагається вже просинь,
Багрянцем замальовувати дні.

Ласкаво сонце ще голубить,
Лоскоче промінь, - гарний час!
Коханням декого розбудить,
І ще один надасть нам шанс.

З любов'ю очі споглядають,
В усьому райські почуття.
А незабаром заридають,
Дощів небесних каяття.

Господня вища нагорода,
Ми все сприймаємо як є.
Життя – це справжня насолода,
Спасибі, що у нас ти є.


Рецензии