Я стану вітром, птахом вільним,
Перепишу історію спочатку
У свою користь, вечором літнім.
Пару рядків про тебе залишу я на згадку.
Так, суто для історії.
Про те, що був такий хлопчина,
Що міг заповнювати мрії,
Що говорив, що я єдина,
Що іншої такої не існує,
І не було в житті у нього.
Казав, що любить і сумує
Завжди за мною, лиш за мною.
Йому подобалось, що я маленька,
Що не скоряюсь його волі.
І цілував так ніжно й легко
Казав, що я є його доля.
Що ще такої він не бачив
Такої доброї та безкорисної.
Казав, що дуже мені вдячний
За мою підтримку вірну.
Так компліментами одарював
І локшину на вуха вміло вішав.
І в той же час мені він зраджував,
Поки не прийняла я остаточне рішення...
Розставити усі крапки над "І"
Усі пріорітети по порядку.
Згадала ті чудові дні,
Лиш фото залишила я на згадку.
Про те, що минуло
© Copyright: Наталия Копыл, 2012
Свидетельство о публикации №112091800837
Свидетельство о публикации №112091800837
Рецензии