мої/твої літаки
я вранці чула, як здіймались літаки
і прямували хто на захід, хто на схід
вони ж такі самісінькі як ми
от тільки в них замість емоцій - лід
виблискує в них сонце на спині,
легенько вітер омина їх крила
вони ж такі самісінькі як ми,
але нас горем до землі прибило
я й досі іноді літаю у думках
і уявляю, що нічого не змінилось:
і ми залишились такими, як були,
і в бік один несуть нас наші крила
та долі наші, як літак, змінили курс
тепер вони прямують в різні боки
але я вірю, що вони-таки знайдуть
ще станцію перетину й опори
***
© Copyright: Чай Из Ромашек, 2012
Свидетельство о публикации №112091608278
Свидетельство о публикации №112091608278
Рецензии
