* * *
Вони б хотіли дух вмістити
В коробці черепа, а він
Усі найдальші мріння світу
Вмить осяга. Не знає стін!
Йому смішні ті землероби,
Що лиш затим ростили мак,
Аби набрав скоріш подоби
Людського черепа. І вкляк.
І слухав шерехи пустельні
Мачинок чорних у собі,
За сині спалахи пекельні
Вважав ці висі голубі.
А те, що цвів колись багряно,
Що розпинавсь на всіх вітрах, —
Нехай забуде!
І безтямно
Лиш колиса свій сонний прах...
Вони б хотiли дух вмiстити...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112091502850
Свидетельство о публикации №112091502850
Рецензии
Вони б хотіли дух вмістити
В коробці черепа, а він
Усі найдальші мріння світу
Вмить осяга. Не знає стін!
Какая прелесть!!!
Нина Бойко 26.08.2014 19:51 • Заявить о нарушении
В коробці черепа, а він
Усі найдальші мріння світу
Вмить осяга. Не знає стін!
Какая прелесть!!!
Нина Бойко 26.08.2014 19:51 • Заявить о нарушении
Спасибо за широту взгляда. Включающую, может, даже и легкую ироничность, вполне уместную по отношению к быстрой ритмике в столь сложной теме...
Успехов и добра!
Алексей Ковалевский Избранное 26.08.2014 21:40 Заявить о нарушении
Успехов и добра!
Алексей Ковалевский Избранное 26.08.2014 21:40 Заявить о нарушении
Что Вы, Алексей! Ни о какой иронии не было речи. Прекрасное стихотворение. И ритм безупречный (это я отвечаю предыдущему Вашему рецензенту. Оно очень тронуло меня.
Нина Бойко 27.08.2014 07:50 Заявить о нарушении
Нина Бойко 27.08.2014 07:50 Заявить о нарушении