Я вступлю у дощів прохолоду,
В сизий ранок осінньої тиші,
Лиш в стихії я чую свободу,
Дощ думкам моїм вітряним ближчий.
Вітер – брат, піднімаючи листя,
Буде гнівно співати журбою,
І сплете золотисте намисто,
у душі стане свідком двобою.
Як ти там, вдалині поживаєш,
У мережеві вулиць осінніх,
Позабула,чи ще пам’ятаєш,
Наші дні, чи вони стали тінню?
Я плекаю не марно надію,
Знаю я, вже не довго зосталось,
Ти приїдеш, й здійсниш мої мрії,
Бо з-за хмар сонце вже показалось.
Я вступлю у дощIв прохолоду..
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2012
Свидетельство о публикации №112091502281
Свидетельство о публикации №112091502281
Рецензии
В стихах мы все свободны, Юра!
С улыбкой и благодарностью к тебе.
Лара Кочубеева 15.09.2012 11:24 • Заявить о нарушении
С улыбкой и благодарностью к тебе.
Лара Кочубеева 15.09.2012 11:24 • Заявить о нарушении
Спасибо Лара. что то я подвис на украинской теме. пора возврашаться в язык.
Федик Юрий Михайлович 15.09.2012 11:50 Заявить о нарушении
Федик Юрий Михайлович 15.09.2012 11:50 Заявить о нарушении