Новий день - лиш новi декорацii

Вільний переспів, твору Тетьяни  Мілєвської
ЯКИЙ ЩИРО ПРОШУ НЕ ВВАЖАТИ ПЛАГІАТОМ,
Оскільки різниця з оригіналом, полягає як способах римо утворення так і в багатьох інших специфічних деталях на які наразі не стану звертати уваги, оскільки «Плагіатом вважається оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору».

Безколірна прозорість неба,
Манить тиху у ніч глуху,
Я повторюю « Досить, не треба»,
У печалі сховаюсь, замру.

Запашну приготую каву,
Та вдихнувши її аромат,
Я солодку вип’ю потраву,
Скажу « Більше ні кроку назад».

Щоб до ранку хоча б дожити,
Я наповню кольором ніч,
Про минуле не буду тужити,
Зранку скажу дзеркалу «Cheese».

Ну а потім одягну на себе,
Звичну роль, як старе пальто,
І піду під похмуре небо,
У сумне осіннє кіно.

Під дощем побреду поволі,
Повз п’янкі,ще зелені акації,
Бо життя – постановка долі,
Новий день – лиш нові декорації.

 Текст твору що викликав думки

прозорість неба
манить в ніч глуху.
засну, сховаюся, замру
в своїй печалі
на хвильку легку.
знову кави
наллю у філіжанку,
питиму чи ні,
наснаги в неї тихо попрошу,
прожити ніч,
зробити настрій чііз,
уранці
в роль свою вдягнутись
стачило щоб сил
і оновити сяйвом
старе заношене
думками пальтечко,
по ролі осінь:
зміна декорацій...