Дитинство

В дитинство спогад стежку простеля,
де мрійно сплять не скошені отави,
завжди дивами дихає земля
і вічне небо ніжно-блакитнаве.

Вбираю серцем пісню джерела,
яке бруньки років моїх живило,
до нього пам’ять подумки прийшла,
щоб на майбутнє відновити сили.

Матусю рідну, в щасті молоду,
покличу знов крізь сиве сьогодення,
у молитвах до неї припаду
і вкотре попрошу благословення.


Рецензии
Дуже гарно, дякую. З повагою

Раиса Андрейчук   05.10.2012 19:30     Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам, Раїсо! Дюбра Вам та натхнення!

Инна Приходько   08.10.2012 18:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.