або моя
або і нічія
земля на обрії
або ж із ким
або ж у самоділля
буділля мурів за чужую стать
уже із початків в безсорому-безділля
приреченків повніє благодать
невидимого сорому
надія,та -
собі сама рече
що обертає тать
в страхи, і в кола
тримати щогли треба - ось благ-і-дать
коли усі,таки усі - за всіх
у штормовинні...
лагідно, й не з неба,
а просто
руку-й-сеце піднеси!
тримай цей трамонтин
тримайсь за щоглу
душі
любови
і обривки мрій
за все тимайсь
за берег нодступний
де жду тебе...
лишень знезіувір!
острiв
© Copyright: Иван Славко, 2012
Свидетельство о публикации №112091200897
Свидетельство о публикации №112091200897
Рецензии
