Я о тебе продолжение

Вже рік кохання, якийсь зайвий рік, -

З депресією, що ступила на поріг,

Із мокрою подушкою, із згаслими очима.

Кому й що винна я? Чи я здуріла,

Коли угледіла вперше А.К.?

Сама собі збрехала я, що він для мене...

Я в рік Дракона, у свій рідний рік

Ледь Землю не покинула з-за нього...

Чому така сліпа була? Чому глуха?

Усі ж казали: не для тебе він,

Ти закохалась у козла!

Коли усе це зрозуміла - я, сама,

З депресією у обіймах, в сльози вдягнена -

Не до вінця! Якби не син - й не милим би було життя...

Але засну я у обіймах їжака,

Що друг найкращий мій привіз іздалека.

Здавалося б, що може іграшка?

А творить же дива.

В житті дорослому не вистачає щастя дитинствА!

Нехай поки що я сама, це ж не на все життя!

І жити треба лиш для тих, хто тебе справді любить.

Для Всесвіту, який моє ім'я* не згубить,

В якому є мій друг Андрій,

Якому дякую за те, що він є мій.


06.09.2012



*Поли На