Старенька груша хилиться до тину:
- Підтримай мене, друже, бо загину.
Немає сил, коріння не тримає,
А діточок доглянути немає.
Похилена, зажурена стояла.
Усе життя своє вона згадала:
І радощі були там, був і біль.
Світило сонце, дула заметіль.
Погасла в вітах молодості радість,
Підтримати ж нема кому на старість.
А тин і сам вже хилиться додолу.
Покинута хатина… І нікому
Немає діла. Поросла трава…
Хіба хтось порубає на дрова…
Це так, Надіє. Дерева схожі на людей, і теж відчувають сум і радість. Моя мама теж померла, і сад майже весь засох. З наступаючим Новим роком вас! Щастя і здоровья, а ще миру, який нам всім зараз дуже потрібен. З теплом
Дякую, шанована Валентино! Вас теж -- із Новим роком, новим щастям! А ми -- ладні віддати все, аби тільки мир настав. Так приємно поспілкуватися рідною мовою... З повагою --
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.