Мoi вiршi...

Мої вірші, немов осіння казка,
малюють листям риму між рядків.
Коли душа розірветься на частки,
тоді всі сни залишаться без слів.

Мої вірші ховають сльози смутку,
дарують серцю спокою ковток.
Злітають в небо мрії надто хутко,
плетуть з веселки вічності вінок.

Мої вірші - душі нестримна сповідь -
будують світ, в якому є любов.
Пишу життя, думок у риму повість...
Ви долучайтесь до моїх розмов!

© Зеленоглазая, 2012


Рецензии
Долучаємось, авжеж, друже!)))

Красивий (як і автор) вірш :)

Обіймаю)

Алексей Костромин   25.09.2012 00:00     Заявить о нарушении
Ти мене переоцінюєш :=)

Обіймаю :=)

Натали Зеленоглазая   25.09.2012 01:06   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.