Божев льний
Хоча, це вперше за останні роки.
Я божевільний, і я маю знати,
Чому не палають на серці вогні.
Чому я знов не відчуваю,
Все те, що було важливо мені?
І потрохи я все забуваю,
Все, якось, живе в чужій стороні.
Назовні рветься, те що дрімало,
Виштовхуючи те, що мало рости,
І сил лишилось надто замало,
Щоб впевнено далі до сонця іти.
Як зрозуміти незбагненне бажання,
Коли внутрішній світ не стійкий?
Залишилось останнє питання:
«Чи я божевільний таки?».
Свидетельство о публикации №112090710043