Щось парково-осiннє…
…Повіялись на південь ситі крижні.
Лишився лиш один – анахорет,
У дзеркалі озерному портрет
Його пливе крізь хмари дивовижні.
І, виткнувши угору стебла-стрижні,
Торгує сухостоєм очерет.
З мишей узявши гроші наперед,
Поставку обіцяє за два тижні.
Зелена жаба між латаття клумб
Пливе, мов у Америку Колумб.
А під кущем, як вождь у мавзолеї,
Спочив нудьгою стомлений Сірко.
І біле небо - тепле молоко, -
Струмує в ночви – паркові алеї...
2012
Щось парково-осiнн
© Copyright: Александр Зубрий, 2012
Свидетельство о публикации №112090604822
Свидетельство о публикации №112090604822
Рецензии
