Всім своїм серцем хочу
Сказати, мабуть це була любов.
Але я хочу свободи,
Я хочу розваг, більше,
Ніж є зараз в нас,
Я хочу, щоб очі палали,
Щоб серце в мені колотало,
По вітру свободи літати,
В морі русалкою пірнати.
Невже ти не бачиш:
Мої очі сумні,
Мовчання моє заніміле,
Каменюку в грудях моїх,
В обірваних крилах позаду.
Невже квітка сьогодні зав’яне,
А завтра зав’яне інша,
В неволі покута, нещасна,
Квітка, до селі така гарна.
Відпусти її, не зачіпай,
Нехай вона як і раніше,
Маленький янгол, літав із криши,
І мав він крила з хутра,
І світ зірок в своїх очах,
Нехай він буде лише собою,
Нехай живе один, але свободно,
Свобода тепер, тобі єдиний друг,
Веселощів і раю,
Не сумуй за тим, що було,
Ти будиш жити і далі,
Як у сні,
Але вже з іншими героями
І в іншій казці.
11.07.09.
мабуть це була любов
© Copyright: Ольга Не Поэт, 2012
Свидетельство о публикации №112090201394
Свидетельство о публикации №112090201394
Рецензии