Останню мить даруйе лiто
На небі хмари мовчазні.
Не уникає прохолода,
І де не де, вже йдуть дощі.
Земля втомилась від роботи,
Туман над берегом схиливсь.
І втомлені на Бузі води,
Вже задивились у блакить.
Вже заглядає нишком осінь,
Спокійно дивляться поля.
На лузі трави жовтокосі,
Світанню пісню промовля.
Чарує погляд ніжне сонце,
І чорнобривці ще цвітуть.
Плете павук у травах павутиння,
І літні дні від нас вже йдуть.
Останню мить дарує літо,
В далеку путь летять птахи.
Душевним подихом зігріті,
Життя майбутнього струмки.
Свидетельство о публикации №112082904218