Я знов в минуле повертаюсь...
Ти випадково в дім ввійшов.
Тобі я мило посміхаюсь,
По тілу навіть струм пройшов.
Колись до мене залицявся,
І айстри білі дарував.
У пам’яті років зостався,
Не вже про це не шкодував?
Ти першим був моїм коханням,
І першим дотиком моїм.
Тривожив душу листуванням,
І поглядом своїм німим.
Шкода, мене ти не впізнав,
Роки пройшли, і ми змінились.
Давно завершений роман,
І ми у ньому запізнились.
Ми мов чужі стояли поряд,
Ти щось спитав, я відказала.
Ще після цього, дуже довго,
Моя душа в мені страждала.
Я не посміла нагадати,
Хоча здогадуюсь, - впізнав...
Я лиш хотіла просто знати,
Навіщо ти тоді пропав?
Я знов в минуле повертаюсь...
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112082903515
Свидетельство о публикации №112082903515
Рецензии