Вiтер
Увірвався вітер до моєї хати,
Став у всі закутки пильно заглядати.
Що шукав – не знаю. Мабуть, просто грався.
Промайнув і швидко десь у ліс подався.
Стало мені сумно: " Почекай же, друже!
Я піду з тобою, бо самотньо дуже.
Забери з собою всі мої печалі
І залиш у лісі, якомога далі".
На узліссі дуба буду обіймати.
Про своє кохання лиш йому співати…
© Copyright: Валентина Комина, 2012
Свидетельство о публикации №112082901762
Свидетельство о публикации №112082901762
Рецензии