здрастуй. я тут
я приречена я позбавлена снів
моя кров прогоріла сіллю
голосами пожежі
вежа тіней
на опалених ребрах моїх
простягнувшись на північ
стирає кордони і межі
тисячі рук попелом у вікно
тисячі рук оплітають землю і камінь
рваний від вуха до вуха
іконний рот
харкнувши кров'ю
сміється тонкими вустами
здрастуй. я тут
ідеальний творець гріха
майстер інцестів як волі до тліну і смерті
мокра і темна
пружна гірка ріка
я укриваюсь теплим порохом мертвих
***
© Copyright: Галина Танай, 2012
Свидетельство о публикации №112082700755
Свидетельство о публикации №112082700755
Рецензии
