Не бачилися безліч літ,
Життя по різному пручалось.
Не зупиняло свій політ,
А зустрічі нам так бажалось.
І от дівчата, знов ми разом,
Через роки та відстані.
Вкриває землю зорепадом,
Ми наче заколисані.
На скронях сум наших років,
Він ледь торкнувся до волосся.
І вже немає в нас батьків,
І нам нелегко все далося.
Радіємо ми зустрічі,
Говоримо безперестану.
І голоси ще в нас співучі,
І ми ще схильні до роману.
У кожного свої проблеми,
Вирішує їх кожен сам.
Цвітуть ще наші хризантеми,
І не обходиться без драм.
Я вас люблю, мої ви друзі,
Ви щирі, добрі, ви – мої!
Давайте милі без ілюзій,
І без горючої сльози...
Не бачилися безлiч лiт
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112082710298
Свидетельство о публикации №112082710298
Рецензии