Заплети чорний смуток собі у волосся,
нас не шукають - знайшли уже
і якщо хоча б щось іще береже -
то мрія про завтра.
Нам довелося
писати листи і кричати в тишу,
говорити, немовби останній раз.
Вони поспішають - і ми залишим -
телефонні розмови, що зрадили...
Нас
не шукають - ми вже в капкані,
кілька днів, можливо годин.
Маєм в запасі світанки останні.
На кухні чай лишився один...
Ми б говорили банальні речі,
без жодних потім, тоді, отам,
забувши про шанс врятуватись від втечі...
Нас не шукають - я здався сам...
25.06.12
Дисидент
© Copyright: Повзык Рома, 2012
Свидетельство о публикации №112082607966
Свидетельство о публикации №112082607966
Рецензии
