Дерева, ніби хочуть, щось сказати.
Ми тут ростемо сотні літ
Улітку жити, взимку помирати,
Ми звикли, говорить, – привіт!
Я стовбур ніжно обіймаю.
Його шершавість так люблю.
У шепіт сосен все вслухаюсь.
Я утомилась, засипаю, сплю.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.