Когда-нибудь... Марианна Вьен
Когда-нибудь...
Марианна Вьен
http://www.stihi.ru/2012/08/05/58
Секунды разлетаются и падают в жару, -
уставший воздух солнцем раскалён.
И лишь под вечер, может быть, склонившись на ветру,
встряхнёт листвой зеленой старый клён.
Обдаст прохладой нежною воздушная река, -
проснётся, затрепещет летний сад...
Когда-нибудь вот так стряхнёт печаль моя строка, -
стихи в мажоре снова зазвучат...
---------------------------------
Володимир Великодний
Колись…
Секунди розлітаються і падають у спеку, -
повітря втомлене, розжарене на сонці.
Лише під вечір від вітру, що прилетить здалеку,
старого клена тінь заграє на віконці.
Обійме прохолодою повітряна ріка, -
її сад літній буде трепітом вітать...
Колись, ось так же, скине смуток лірика стрімка, -
мої вірші мажорні знову зазвучать ...
Свидетельство о публикации №112082606127
СПАСИБО ТЕБЕ за перевод очередного стиха!
С теплыми чувствами - Марианна.
Марианна Казарян Вьен 18.09.2012 03:17 Заявить о нарушении
Владимир Великодный 23.09.2012 20:57 Заявить о нарушении
С ув. Владмир.
Владимир Великодный 08.03.2013 21:55 Заявить о нарушении