Лиш трохи...

Лиш трохи більше за життя…
На мить, на спогад,
На ту солодку хвилю, що глядів
Безмежно палко,  по-простому, в очі
На той щасливий час, коли любив.

Лиш трохи більше за любов,
На сум, на подих.
Щоб повернуть солодкість давніх снів
Я знов пишу у темряві, що зводить
На нуль забутий жар старих віршів.

Лиш трохи більше за печаль…
На шлях, на долю…
На  те життя, що разом прокляли.
Я знов пишу, коханий, та з тобою
Ми втратили усе, що берегли.


Рецензии