Не увiнчана вiнком

Хто навчив тебе по волі
Відмовлятися від мрій?
Хто навчив тебе брехати,
Не комусь, собі самій?

Хто сказав тобі, що треба
Віддаватися цілком?
Голова твоя від того,
Не увінчана вінком…

Всі мовчать, та кожен знає –
Скрізь синтетика і піна.
Це тому любов зникає.
Будь яка. Та хоч нетлінна.

Ти тікаєш у безмежність.
Далі, тільки існування…
Ти забула обережність,
Зруйнувала існування.


Рецензии
Себе не буду врать, не нужно
Любви отдамся с головою
И, позабыв беспечность, можно
Существовать и быть собою

Очень красивые у Вас стихи,
жаль не знаю украинского, так певуче

Михаил Плисюк   23.08.2012 16:19     Заявить о нарушении
Благодарю! счастья вам и любви!!!

Саша Маслак   23.08.2012 14:19   Заявить о нарушении