Наче помста за зламані крила
і за вкрадене право кохати,
Прокидається в серці сила,
через втому щоночі вмирати.
Біль на спокій, а сльози на квіти,
вже запізно мені міняти.
Я так сильно до тебе звикла
і не маю куди тікати.
Перегортана купа сторінок
тільки відповіді немає.
Може є, але десь у безодні,
Бо в житті отак не буває.
Не буває, коли ти поруч,
а насправді тебе не існує
Я навчилась тебе чекати
і ніщо мене не врятує.
Я чекаю тебе щохвилини,
так, як зорі чекають ранок.
Я чекаю тебе, не дивно,
як на кухні сомотній сніданок.
Я боюся твоєї появи,
як страшного нічного кіно.
Я боюся, що ти мене споїш,
як солодке і терпке вино.
Ця любов перейшла в божевілля,
так тебе ще ніхто не кохав.
почуття перейшли у насилля,
Над собою знущання і ґвалт.
Я чекаю
© Copyright: Саша Маслак, 2012
Свидетельство о публикации №112082300904
Свидетельство о публикации №112082300904
Рецензии