Не ревнуй мене до слів пісенних,
Не ревнуй до поетичних слів.
Ти в мої мелодії щоденні
Диким хмелем пристрасть свою вплів.
У твоїх долонях поетичних
Тепло-любо серденьку й душі.
В зорепаді пестощів ліричних -
Почуттів солодкі міражі.
Розумію, що політ високий,
І здається, не досягну веж.
Та часом до тебе лиш два кроки,
І один – до спалаху пожеж.
Не ревнуй мене. Ти значно ближче,
Ніж герой окрилених рядків.
Голос твій в обійми чарів кличе
Вихором душевних вітряків.
Не ревнуй. Прошу тебе, не сердься.
Навкруги – лише твої сліди.
Поряд з моїм серцем – твоє серце.
І душа шепоче: «Тільки ти...»
23.08.2012р.
Не ревнуй
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112082308608
Свидетельство о публикации №112082308608
Рецензии