Вдивляюсь в твої очі, повні смутку,
Ти загадкова, не така як всі.
Ти інша, неземна, але чудова
І постаєш у всій своїй красі.
В тобі немає фальші, ти, мов скло прозора,
Ти чиста, як сльоза і біла, наче сніг.
Чому ж твій погляд, ніби сіра хмара?
Про що ти зараз думаєш, скажи?
Ти десь далеко, знов ти не зі мною,
Ти повернись, благаю я, молю!
Можливо, серце племеніє болем,
Повідай ти про доленьку свою!
Мої слова до тебе щиро линуть,
Але ти, мов стіна не чуєш їх..
Промов хоч слово, я тебе почую,
Зроблю усе, аби твій біль затих…
***
© Copyright: Анна Шкуровская, 2012
Свидетельство о публикации №112082202551
Свидетельство о публикации №112082202551
Рецензии
