У спогадах усе в менi ожило
До бабці їздила в село.
І утікала в поле нишком,
З тих пір, багато часу вже пройшло...
Спекотний день, на небі ні хмаринки,
Розносить вітер з лип пір’їнки.
Кружляють в танці мальви під віконцем,
Розчервонілися під ясним сонцем.
В садку завершена робота,
Бабуня яблука збирає біля плота.
Ті, що сусіди дозволяли брати,
Нападали на стежку біля хати.
Повибирали з грядки огірочки,
Вони рівненькі, наче мотузочки.
А аромат такий чудовий,
Його пізнаєш, і не маєш втоми.
Постала картина ця весела,
Сприятлива доволі атмосфера.
Розташувались перед хатою ставки,
Малеча в них стрибає залюбки...
У спогадах усе в мені ожило,
І за минулим серце затужило.
Немає вже давно бабуні,
Я не забула дні минулі.
Свидетельство о публикации №112082007479