Ніколи ще так гучно не мовчала тиша,
Та я її ніколи серйозно й не сприймав.
Змінилось все відтоді, як ти з кав’ярні вийшла,
Як погляд твій на собі я вперше упіймав.
Як вперше я зізнався, і відчув твій дотик,
Вуста як шепотіли, що ніжно цілував.
Як я любив ті очі…І той чарівний подих.
Як я чекав на тебе. Чекав. Чекав. Чекав.
Відтоді все змінилось, як ти з кав’ярні вийшла,
Як погляд твій на собі я вперше упіймав.
Ніколи ще так гучно не мовчала тиша,
Нікого я, до тебе, так сильно не кохав.
6.06.2012
Н коли ще так гучно не мовчала тиша
© Copyright: Дарина Савватеева, 2012
Свидетельство о публикации №112081907765
Свидетельство о публикации №112081907765
Рецензии
