Парад планет

       

 В  центрі,  в Сонячній  системі,
Згідно  всім  відомій  схемі,
Є яскрава  зірка наша
І  немає в світі  краще.
Зірку  бачиш у віконце,
Денна  зірка -  це є СОНЦЕ

А навколо  наче  буря,
Обертається  МЕРКУРІЙ
Ця  планета,  хоч  маленька,
Але  швидка  та  гарненька.

Далі  світить  атмосферою
Та, що всі  зовуть ВЕНЕРОЮ
На Венері  клімат   жаркий –
Будуть  там  сади і  парки.

Далі  третя  йде  планета
І  вона  пливе не де-то,
А вона  наш рідний дім
І пишаємось ми ним.
Люди цю планету  знають
І ЗЕМЛЕЮ називають.

Ярко  світить  та  не гріє
МАРС хоробрий  червоніє
Наче  він  із  міді  литий,
Наче  вохрою  покритий.

Далі  -  не  планета  нова,
Пояс – дивина  чудова,
Пояс  зовсім  не маленький
Весь  він із планет дрібненьких
Вони тисячами  сходять,
Зараз  ще  й  нові  знаходять,
Назви ці планети ймуть –
АСТЕРОЇДИ -   їх звуть.
Що ж у  космосі  там сталось?
Там планета  розірвалась
Під тяжінням  різних  тіл,
Їх   гравітаційних  сил.

На наступній  вже  орбіті 
Є один   гігант –ЮПІТЕР
Може згадувати  гірко,
Та не вийшла  з нього  зірка.
Став  Юпітер вище б класом,
Та  не   вистачило  маси.

Повернувсь  до  нас  лицем
Ще  один гігант  з   кільцем.
З ним пов’язаний  структурно.
Не впізнали Ви   САТУРНА ?

В   нескінченний  океан
Входить далі вже  УРАН,
А за ним  НЕПТУН іде,
Важко нам дізнатись де.
І його  побачить щоб,
Взяли кращий  телескоп
Та не видний він практично,
Знайдений  теоретично.
І з’явився   вислів  звідти:
«На кінці пера  відкритий».

Вірте  Ви мені на слові,
Всі планети ці чудові.
Особливо, вставши  в ряд,
Здійснюючи  свій  парад.
Нам вивчати треба їх,
Бо  залежимо від них.