Довгождана...

Вже осінь шати дошиває,
Вже заплітає злото – косу.
Намисто з бурштину чіпляє,
Вмиває  босі ноги в росах.

В гаю її чекають коні,
Рудими гривами трясуть.
У дивносрібнім передзвоні
Птахи мелодію несуть...

Вже небеса синіють в дзвонах,
Монети мідні на березах,
Горобина в червоних гронах,
І річка, як блискуче лезо.

Вже осінь підсинила очі,
Під плащ сховала туман сивий ,
Пахучі прохолодні ночі
І дивний вечір чорнобривий...

Я в айстровій лежу купелі,
Із чорнобривців плащ накину,
І на жоржиновій постелі
Назустріч осені полину...


Рецензии