Підходжу ближче я додому,
Мені отут все так знайомо.
Моє віконце, третє зверху,
Дивлюсь на нього нерухомо.
Малим я жив у цьому домі,
Калюжі міряв на подвір’ї.
Тоді не думав, що так скоро,
В житті наступить надвечір’я.
У горло спазм якийсь потрапив,
На очі сльози навернулись.
Що це зі мною? Неймовірно...
Ковток води я зараз випив б.
Старенький дім мене впізнав,
Рукою до нього торкнувся.
Десь тут на ньому щось писав,
Я з жахом навіть похитнувся.
Знайомий напис на цеглині,
І він зберігся і до нині.
Як довго я його писав,
Як шкода, що тоді не знав...
Початок є, і є кінець,
Тепер у тому я знавець.
Я постояв ще трохи, помовчав,
Про все що було, промовчав...
Малим я жив у цьому домi
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112081607649
Свидетельство о публикации №112081607649
Рецензии