Я у смутку до тебе заходжу,
Посиджу, поговорю відверто.
Лиш з тобою розраду знаходжу,
І у пам’яті все ще не стерто.
Моя мила, улюблена мамо,
Ти лебідко моя синьоока.
На коліна до тебе повстану,
Чому доля моя так жорстока?
Ти мовчиш, а я все ще говорю,
Розумію, тебе не почую.
Очі в небо до тебе підвожу,
Хоч на хвильку я зустріч влаштую.
Все ти бачиш, моя дорогенька,
Я з тобою життя переношу.
І моя голова вже сивенька,
Я тебе про одне лиш попрошу.
Ти пробач, як що була невдячна,
Ти пробач, я тобі завинила.
Моя сповідь нажаль не лірична,
Навпаки, - а сумна, драматична.
Все здавалося, встигну сказати...
А життя проминуло так швидко.
Тягарем моє серце заплаче,
І у ньому, твоя я сирітка.
Все ти бачиш, моя дорогенька
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112081603359
Свидетельство о публикации №112081603359
Рецензии