Пiд кайфом кави...

  Завжди все починається із кави...
  З маленької тієї філіжанки,
  Що п'ють її кохані та коханки
  Із вечора чарівного - в світанки.
  І кавою спливають дні і ночі,
  І кайфом кавовим туманяться все очі...
  І бесіда неквапно - що ж, охоче!
  І чорний кіт в куточку все муркоче...
  Кохання тут народжується? Зваба?
  Доволі вже, докавились... Порада
  Тим, хто все кавою кайфує: обережно,
  Це - небезпечно.Так кажу я застережно...
  Любов знайти на донці філіжанки?
  Чи мудрувати на кавовій гущі?
  Чи, врешті, вірити у усі ці забаганки
  Та забобони, як у райські кущі?

  А що ж,любов?Для неї - кави? чаю?
  Що хочете, того й собі - налийте,
  Однак, любов - той напій від відчаю,
  Лише кохання  - по ковточку пийте...
 


Рецензии
Ну вот! З кавою було так романтично...и бац! чаем по голове!...Навiщо?

Ирина Фоменко Юг   20.08.2014 14:52     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.