Невтримна радість... Ось вона, в мені -
Музичні крила випростала гінко,
Рве піднебесся, стелиться барвінком,
І квітне, й пахне, і співає дзвінко
(Байдуже, серед лугу чи стерні...).
А ти - призвідниця, кохана українко!
В твоєму слові, жесті і ході -
Величний гімн жіночності і вроди.
Нема у світі більше насолоди,
Ніж радість ця. І їй натхненні оди
Мужі писали, зрілі й молоді.
І славили це почуття народи.
В мені воно буяє, як весна,
І все довкола перед ним безсиле.
Когось, напевно, вірністю бісило...
А як прийшло, магічно оросило:
Й у серці - дивовижна новизна
І струм космічний, і відважна сила...
31.07.2012
Невтримна радiсть... ось вона, в менi
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112080108876
Свидетельство о публикации №112080108876
Рецензии
І форма, і її наповнення - вищий пілотаж! Яскраво, образно, світло і навіть величаво! Знімаю капелюшок! З теплом, Л.Ю.
Людмила Юферова 02.08.2012 21:54 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 02.08.2012 21:54 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.