І так завжди, ти будеш зайвий,
І світ для тебе цей пустий.
Це наче як без кисню дайвінг,
Життя втрачаються листи.
Це наче щастя колісниця
Неслася до людських висот,
Але забута таємниця
У тиші пагубних тривог.
І так завжди, самотність вічна
Ховала істину думок,
Тому я сам для пересічних
Закрию душу на замок.
Я вибрав сам таку дорогу,
Ви показали лиш куди
На радість всім, на милість Богу
Ведуть притрушені сліди.
Я їх знайшов у власній тиші,
Але не втрималась рука,
Без почуттів цей світ залишив,
Хоч все життя одну кохав.
I так завжди, ти будеш зайвий
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112080101901
Свидетельство о публикации №112080101901
Рецензии
