Я все життя дивлюсь у небо й не розумію як:
як можем ми дивитись так,неначе ми побиті,
неначе все довкола нас помре і зараз зникне.
Ви погляніть,наш край-це рай,
й не дарма кажуть люди,
що маєм ми гарніший край,
ніж має хтось усюди.
Ви погляніть:цей степ-краса,
краса-лани і луги,
краса-ліси,річки,моря,
озера гарні й люди.
Цей край чарівний,не мовчи,
моя це Батьківщина!
Живуть у нім,такі як ми,
Живем ми в Україні!
Я все життя...
© Copyright: Елизавета Антоновна, 2012
Свидетельство о публикации №112073006531
Свидетельство о публикации №112073006531
Рецензии