я довго вже не чую відображення.
всі дзеркала лежать кусками під столом.
не розумію почуттів і враження,
сплю під матрацом зі стволом.
я довго вже не бачу кольорових снів.
лише поодинокі вбивці.
за їжею не вистачає слів.
я все тікаю від своїх мисливців.
я довго вже не відчуваю слів.
їх чую вдосталь, вони поодинокі.
я відчуваю лиш солодкий біль.
такий німий, з горчинкою...і мій.
я довго вже не чую в дображення
© Copyright: Просто Алёнка, 2012
Свидетельство о публикации №112072801080
Свидетельство о публикации №112072801080
Рецензии