А зорі в цю ніч такі далекі
І такі холодні
Виблискують ніби з докором
Чого тобі від нас треба ?
Чому ти маєшся в ночі
Чогось у неба просячи?
Подивись вдома у дзеркало
На свої посивілі скроні,
Занурся краще у спогади
Про пройдені стежки, дороги.
Та душа моя знову і знову
Лине в безмежну безодню ночі,
Вдивляючись в небо, до сліз,
До безтями, хоче
Знайти там свою доленосну зорю,
Що загубилась десь на небосхилі
Спитать її – куди іти? Для чого я живу?
Чому дороговказ мені її не світить?
зоря
© Copyright: Шусмадора, 2012
Свидетельство о публикации №112072708014
Свидетельство о публикации №112072708014
Рецензии
Душа поета, як і сам поет,
Окремо не живе, не існує.
Творить слова чарівні дует,
Який радує, засмучує і хвилює
З повагою.
Леонид Зеленский 28.07.2012 15:18 • Заявить о нарушении
Окремо не живе, не існує.
Творить слова чарівні дует,
Який радує, засмучує і хвилює
З повагою.
Леонид Зеленский 28.07.2012 15:18 • Заявить о нарушении
Рада, що написані мої думки привернули вашу увагу, я не поет, а тільки викладаю на папері (досить незграбно) те , про що болить моя душа, а вам надхнення і всяких гараздів - Марія
Шусмадора 30.07.2012 13:29 Заявить о нарушении
Шусмадора 30.07.2012 13:29 Заявить о нарушении