Ранок вчора

Не обдумані плани
без умов існування
Розлітаються друзками скла
За вікном непогода,
тьмяне сонця проміння
І страшенно болить голова.

Хай обмислено вчора гуляв,
Та все рівно весь день мов тюрма
Все ж кайдани хвилин заважкі
Звук секунд ехом б’є в голові
Серця п’яного стук чи удар
Мозок каша, у венах узвар
Закипає повітря у ніздрях
Переплавившись у перегар…

Переобладнані плани на завтра…
Все на завтра, сьогодні – немає!
Зараз совість єдина не спить
Й як завжди научає…


Рецензии