Як потурили з посади
Вітю, любі друзі
Молодцю подарували
Пасіку на лузі.
Адже бджоли – його хобі,
Бриль йому пасує,
А оскільки рахівник він,
Хай комах рахує.
Й наказали, до природи
Щоб стояв передом,
Суші їв не з діоксином,
А із власним медом.
Десь у серпні прибуває
Друзів три вагона,
Щоб поласуватись медом
У свого патрона.
Як – до нього …Що за диво?!
Вогнище край гаю,
А у вогнищі смердючі
Вулики палають.
- Президенте, а де бджоли?!
- В вуликах навалом.
Сорок шість мільйонів з гаком,
Ми підрахували.
Я щілини всі задраїв
В пору медозбору,
І вони там поздихали
Від голодомору.
- Жа-жа-жах! - Кума заржала,
Як кобила сива.
- Нумо, кумо! -Я сьогодні
Як ніхто щасливий.
Бо свою довічну мр1ю,
Бажану щосили,
Що на людях не вдалася,
Я на бджолах втілив!
19.08.2010р.
Здiйснена мрiя
© Copyright: Виталий Копусь, 2012
Свидетельство о публикации №112072607665
Свидетельство о публикации №112072607665
Рецензии
Гарно впорався Вiтюля,
Деж-но була Юля?
Дякую за посмiшку,хочби й сумну
Оксана Небесная Гамза 29.07.2012 23:18 • Заявить о нарушении
Деж-но була Юля?
Дякую за посмiшку,хочби й сумну
Оксана Небесная Гамза 29.07.2012 23:18 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.