А ми залишаjемось...

А ми залишаємось
              в ритмах забутих мелодій,
На жовтих світлинах
               в усмішках таких молодих.
Несе терпкий вітер
               пісок пережитого болю.
Мигтять, мерехтять
              і згасають вогні почуттів.
Як міниться світ,
             красою у вічність відходить,
Тривожного птаха квиління
                бездонну прорізує ніч.
Чия то душа повернулась
                і кличе з собою,
Чий, повний любові,
                знов погляд у серці горить?
Лишаються очі коханих -
                задумливі зорі,
І сльози туману
            у лагіднім світлі, мов дим...


Рецензии
Що залишається нам по любові?
Любов. А жалем у неволі
Вкарбується в пам'ять.Поволі
Світлини зжовтіють,
Дощами змарніють,
Та погляди згаснуть...
Та їм - не пропасти
Повік. Лише в серці
Застанеться шрам...
З ним і жити довіку всім нам...
Що залишається нам по любові?
Любов...



Олеся Райська   04.08.2012 12:34     Заявить о нарушении
А після любові лишається тиша,
Велична, бездонна і трепетні вірші...
Дякую за такий гарний відгук.

Борис Смыковский   04.08.2012 19:48   Заявить о нарушении