Довіряю Вам думи таємні,
Ніби знаю вже Вас пів життя.
Відганяю бажання шалені,
Закриваю роти почуттям.
Ваш талант все частіше хвилює,
Обіймає співучим крилом,
Словом пестить і душу лікує,
Розмітаючи сум помелом.
З Вами в дружбі – як в казці химерній.
А в розмові думок віч-на-віч,
Я – між Ваших шедеврів, в майстерні.
Та і Ви в моїх снах кожну ніч.
Навкруг Вас мої музи витають,
Почуттів ще не зібраний куш.
Мене тішить і щиро вражає
Незбагненне поєднання душ!
Таке близьке мені і жадане
Дружніх помислів творче злиття.
То це правда, шанований Пане,
Що я знаю вже Вас пів життя?..
Чи правда?
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №112072200162
Свидетельство о публикации №112072200162
Рецензии