До смертi я запам ятав цей сон

До смерті я запам'ятав цей сон

 

До смерті я запам'ятав сон цей,
після кохання.
В нім світ сліпив і перетворювався в безліч невблаганних слів
…пекельних.
 
В нім річка сліз,
зігнута клята свічка,
висвічувала щось таке… 
Що
без
у
мовне. 
А зовні,
прохолоджене мовчання
перемежалось відчайдушнішою хвилею  визнань твоїх,
болючих.

Мовчав і
я…
 
Так ми з тобою розлучилися.
 
У тому у бутті. 

А в цім, як уві сні,
я за життям усім своїм,
крокую, і крокую,
стятий дурень… 

Як тінь безглузда спогадів минулих.


Рецензии
Чудово! А "після" у поета не буває! Поет і ТАМ залишиться поетом. У всякому разі так хочеться! Гарно написано! З повагою, Л.Ю.

Людмила Юферова   27.07.2012 20:07     Заявить о нарушении
Спасибо, Людмила, очень хочется верить...

Ицхак Скородинский   01.08.2012 21:32   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.